Я уявляла Бога стареньким дідусем

З раннього дитинства я чула про Бога від бабусі. З її слів я уявляла Бога стареньким дідусем з палицею, який спостерігає за людьми з небес. Він наказує тих, хто робить зло і тішиться слухняними дітьми. Я вважала себе дуже слухняною дитиною, тому думала, що в Бога до мене немає ніякої справи. Я майже завжди слухала батьків, майже не обманювала, і з рештою, я нікого не вбила. Так минуло моє безтурботне дитинство.

В 20 років я серйозно захворіла і майже півроку провела у лікарні. Туди приходили віруючі, вони говорили про Бога і про наше життя. Тоді я почала запитувати себе: „Як же зараз Бог відноситься до мене?” Я думала, що Він суворо мене покарав, що я дуже грішна і з цим треба щось робити.

Потім я почала вчитися в інституті. Я вирішила, що коли я погана, то треба стати кращою. Я всіма силами намагалася допомагати людям, але у відповідь чула від них: „Чому ти така зла, чому ти всім незадоволена?”

В такі хвилини мені здавалося, що я ніколи не буду мати успіху у стосунках з людьми. Ніщо з того, чим я займалася, не приносило мені радості. Я заплуталася, я не знала для чого далі жити, я не бачила сенсу в житті.

Я була на третьому курсі інституту і майже вирішила покинути його. Я просто хотіла змінити оточення і думала, що це допоможе мені . Одного разу до мене в кімнату прийшов знайомий, він почав говорити про Христа, що у Бога є план для мого життя, що він мане любить і приймає. Це вразило мене. Коли у кінці нашої розмови він спитав, чи не хочу я довірити своє життя Христу, я погодилася. Коли хтось знає як мені жити далі, то я хочу бути з ним.

У ту ж хвилину я відчула спокій, якого не мала вже декілька років. Поступово Бог почав змінювати мене. У мене були погані стосунки з сестрою. Я просто дуже хотіла, щоб вона у всьому підкорялася мені, і потім я зрозуміла, що вона вільна робити з своїм життям те, що вона хоче. Я намагаюся не керувати нею і бачу, що зараз вона мені довіряє більше, ніж раніше. Бог допомагає мені бути незалежною від думки оточуючих. Колись я могла відмовитися від зустрічі з друзями через те, що мені не подобалась моя зачіска, чи був не той одяг.

А головне те, що Бог для мене зараз не є старим дідусем з палицею. Він - мій Друг і мій люблячий Батько. Він дає мені те, що потрібно для життя. І не просто для мого існування, а для цікавого і змістовного життя, наповненого радістю. Він дає мені мир і спокій, коли все навколо вирує проблемами; Він дає сили любити тих, кого любити важко і допомагає поступатися своїми принципами заради інших.

Він показав мені шлях до успіху в житті. Біблія говорить про себе в книзі Ісуса Навина 1:8 : „Нехай книга цього закону не відійде від твоїх уст, але будеш роздумувати про неї вдень та вночі, щоб додержувати чинити все, що написано в ній, бо тоді зробиш щасливими дорого свої, і тоді буде щастити тобі.” І я знаю, що це правда, бо неможливо мати успіх і задоволення в житті без Бога.

Автор: Люда Угрімова